Жан Вальжан

Жан Вальжан виходить з в’язниці після дев’ятнадцяти років каторжних робіт, насильства та страждань. Переповнений гнівом і глибоким почуттям несправедливості, він перетворився на небезпечну людину, яка не довіряє нікому й нічому. Прибувши до невеликого селища в Провансі, його неодноразово відмовляються прийняти. У відчаї він, сам того не усвідомлюючи, знаходить притулок у домі єпископа Б’єнвеню, який живе скромно разом із сестрою та єдиним слугою. Там його здивує теплий прийом, і його внутрішні демони починають вагатися. Але спокуса стати тим, ким його бачить суспільство, все ще переслідує його, і він краде срібні столові прибори єпископа. Коли поліція врешті-решт його ловить, єпископ прощає його і дарує йому свічники. Цей вчинок стає відправною точкою перетворення Жана Вальжана на нову людину, яка повертає собі людську гідність.